На Рівненщині в останню путь провели пʼятьох Героїв

Рівненщина попрощалася із військовослужбовцями — Олексієм Цибульським із Сарненщини, Лаврентієм Паневником та Валентином Шемейком із Вараського району. У Рівненському районі віддали останню шану захисникам – Сергію Паньку та Івану Горіну.

Цибульський Олексій мешкав у місті Дубровиця. Був призваний до лав Збройних сил України у січні 2024 року. У квітні того ж року отримав важке поранення з ампутацією ноги. Захисник до останнього боровся за життя, але, на жаль, помер у лікарні 29 червня 2025 року.

Лаврентій Паневник, 1994 року народження, родом із Володимирця. Виховувався у багатодітній родині. Вчився у місцевій школі, згодом – у християнській. Служив пожежником в одній із військових частин. Лаврентій загинув 22 червня під час виконання бойового завдання на Донеччині. Йому був 31 рік. У захисника залишилися батько, восьмеро братів та сестер. Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі.

Зарічненщина – у скорботі за земляком Валентином Шемейком, 1971 року народження. Солдат ніс службу як робітник підсобного 2-го інженерного відділення інженерного взводу. На захист України став 6 лютого 2023 року. На жаль, Валентин помер 22 червня 2025 року в Вишгородському районі Київської області. Серце воїна зупинилося через інфаркт міокарда. Поховали Валентина з військовими почестями у рідному селищі.

Сергій Панько народився 1 січня 1973 року в Костополі. Навчався у школі № 1, закінчив місцеве ПТУ (нині – будівельно-технологічний коледж), за фахом електрик. Працював на фанерному заводі, їздив на заробітки за кордон. До повномасштабного вторгнення Сергій працював на лісопильному підприємстві. У грудні 2022 року чоловік приєднався до лав ЗСУ. Воював у найгарячіших точках Донеччини та Харківщини. Служив командиром міномету мінометного взводу. У квітні 2025 року військовослужбовець повідомив дружині, що має йти на позицію. 13 квітня у районі села Плещіївка на Донеччині автомобіль, у якому їхала бойова група, потрапив під удар ворожого дрона. Двоє бійців, серед яких Сергій Панько, загинули. У воїна залишилися дружина, син, донька, брат та сестра. Поховали Героя на місцевому кладовищі «Нове» у Костополі.

Військовослужбовець Іван Горін прибув до Клеванської громади із Донецької області у серпні 2024 року разом з матір’ю. Проживав у селищі Клевань. Чоловік вступив на військову службу та став на захист суверенітету і територіальної цілісності України. Мужньо захищав Батьківщину, її свободу та незалежність. На жаль, 18 червня 2025 року воін загинув під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку. Поховали захисника на місцевому кладовищі.