Зміни системи Прозорро – про що варто знати?

Від допорогових до спрощених

Порядок допорогових закупівель було повністю врегульовано Наказом №35 від 13 квітня 2016 року, який потім був змінений на Наказом №10 від 19 березня 2019 із внесенням до нього змін наказами №11 від 20 березня 2019 року та №18 від 17 квітня 2020 року. В даний час термін «допорогова» закупівля було замінено «спрощеною», яка добре описана новою постановою Закону “Про державні закупівлі”, який набув чинності ще 20 квітня цього року.

Перша стаття цього Закону описує, що таке спрощена закупівля та які її загальні межі, а саме – від 50 тис. грн та більше, проте, це значно менше за звичні нам 200 тис. грн, для послуг та товарів і 1.5 млн грн – для усіх інших робіт (пункти 1-4 частини першої 2 статті Закону). А стаття 14 саме інструктує процедуру.

Відповідальний та Уповноважений

Перша частина статті 11 цього Закону достатньо чітко називає, що відповідальною юридичною особою за проведення самої процедури закупівлі має бути той, у кого є прямі обов’язки і хто утримується як штатна одиниця, що відповідає існуючому трудовому законодавству України. Також може бути підписаний трудовий договір, або покладені частково обов’язки на існуючого робітника даного підприємства з додатковою оплатою їх. Немає ніяких обмежень щодо призначення Уповноваженої особи, нею маже стати директор, начальник чи головний бухгалтер даного відділу (стаття 105 Кодексу Законів України про працю).

Примірник положення про тендерний комітет звичайно вимагає у особи, що працює у даній сфері, досвід роботи від двох років. Проте, така вимога зовсім не обов’язкова, коли положення Примірне. У майже кінцевих положеннях даного Закону зазначено також терміни акредитування (частина 8 статті 11) цієї особи, а саме – до 1.01.2022 року. Також дуже важливо зазначити, що вище згадана особа відповідальна лише за спрощені закупівлі, за різні процедурні питання,  а також за затвердження річного плану відповідальність покладається саме на тендерний комітет. Більш деталізовані відповіді на питання, які стосуються Уповноваженої особи описано на сайті Прозорро.

Чи стало більш справедливим оскарження в АМКУ?

Постанова КМУ №292 про надання скарг через електронну систему державних закупівель та їх оплату регулює їх залежно від вартості очікуваних закупівель з визначеними мінімальними та максимальними порогами.

А саме, оскарження рішення замовника буде коштувати від 3 до 170 тис. грн, що відповідає – 0.6% від закупівельної вартості. А оскарження будь-яких умов тендерної документації коштуватиме у межах від 2 до 85 тис. грн, що дорівнює 0.3% від вартості закупівлі.

При таких умовах малий та середній бізнес матиме змогу більш продуктивно захищати свої права, у порівнянні з минулим – коли існував дуже великий дисбаланс між скаргами в мільйонних закупівлях та можливостями середнього або малого бізнесу. Тепер вартість скарги прямопропорційно залежить від розміру закупівлі.

Розмір, при цьому, визначається автоматично електронною системою, а оплата відбувається відразу в день подання скарги і після цього самостійно вноситься до реєстру на розгляд Антимонопольного комітету. Відкликати скаргу не є можливим, а при її задовільненні оскаржувачу буде повністю повернено сплачені кошти.

Перерахунок грошей відбувається у системі на спеціально створений рахунок ДП «Прозорро», а статус оплати скарги буде змінено тільки з моменту надходження грошових коштів на рахунок. На даний етап слід звернути багато уваги, оскільки при створенні грошового переказу варто мати, так званий, часовий буфер у 3-и дні.

Що визначає Інструкція №10

Данна інструкція замінює Наказ №35 та визначає загальний порядок користування електричною системою і процедури проведення закупівель. Наказ №35 описував порядок проведення допорогових закупівель, а у новому Наказі №10 такий термін як «допорогові закупівлі» він повністю відсутній і замінений на термін «закупівлі». Можливість проводити згадані закупівлі надана двом категоріям замовників, про це каже Закон №922, а саме – державним установам та підприємствам, що повинні опубліковувати повні звіти щодо освоєння бюджетних коштів, і також юридичні особи, які передбачені пунктом 9 першої частини статті 1 Закону №922. Замовник закупівлі повинен використовувати один з повністю акредитованих майданчиків та має можливість реалізувати державні закупівлі в режимі онлайн.

Також, в даній інструкції чітко сформульовано мовний аспект. До цього інформація українською мовою була «визначальною», а тепер вона має бути «автентичною».

Що дуже цікаво, так це те, що інформація, яку вже подали в електронному вигляді через електронну систему закупівель для участі в тендері, наприклад, не обов’язково має згодом бути надана в паперовому вигляді, як зазвичай вимагають усі замовники.

Даний наказ не пише про обов’язковість надання замовнику дублікатів документів у паперовому вигляді.

До Наказу №10 було внесено деякі незначні правки Наказами №18 та №11, з якими варто ознайомитися якщо ви, наприклад, збираєтесь подавати свою пропозицію, оскільки термін подання тепер знижено з 3 до 2 днів.

Нововведення у розробках майданчиків

Аби допомогти останнім змінам акредитовані майданчики теж розробляють нові практичні важелі для полегшення та оптимізації роботи. Також додаються нові можливості та різноманітні інструменти, за допомогою яких, наприклад, можна зібрати повну історію договорів замовника і т.п.

ІТ-аналітики різних майданчиків дали таку можливість, як оцінити репутацію різноманітних замовників. Зараз можна подивитися та проаналізувати усі попередні процедури різних підприємств та визначити усі проблеми, які, можливо, виникали під час оскарження тендерних умов чи проведення аукціонів.

Таким чином, за допомогою рівня частоти дискваліфікацій можна зробити висновок про чесність замовника. А за неаргументовані дискваліфікації замовник понесе відповідальність відповідно до вироку Держаудитслужби та повинен буде сплатити штраф.