СЬОГОДНІ: Середа, 10.08.2022, 10:53

Іван Солодуха: «Хочеться якнайшвидше звільнити Херсон, далі Крим і взагалі ліквідувати цей російський мордор..»

Директор відомого у всьому світі музею «Пересопниця» боронить Україну у лавах морської піхоти. 

Іван Солодуха з початком широкомасштабного вторгнення взяв до рук зброю і нині служить у лавах морської піхоти. Кореспонденти тижневика “Свобода” додзвонилися до пана Івана, аби розпитати, на якому він напрямку, чи працює без нього музей і чому навіть у час війни варто завітати в «Пересопницю».

«Війна застала мене на Рівненщині, – розповідає свободівець. – Наступного дня після вторгнення, 25 лютого я взяв до рук зброю та перебував у Теробороні Збройних сил Украіни. Але вже дуже швидко зрозумів, що сидіти тут на місці не можу. Тому через місцевий військкомат вирішив перевестися в іншу бригаду. Спочатку потрапив унавчальний центр на Рівненщині, де отримав одну із військових спеціальностей, яка відноситься до зенітно-ракетних підрозділів. Далі – 36 бригада морської піхоти…

Наш підрозділ стоїть на херсонському напрямку та тримає повітряну оборону міста Миколаєва з моря, окрім того відновлюємо бригаду, адже зазнали величезних втрат при обороні Маріуполя в березні на початку війни. Хочеться якнайшвидше звільнити Херсон, далі Крим і взагалі ліквідувати цей російський мордор, щоб у світі був мир та наші діти не знали що таке війна».

Цікавимося, як свого директора відпустили співробітники музею.

«Працівники закладу віднеслися з розумінням, провели історичну паралель та пригадали життєвий шлях князя Пересопницького, адже майже 800 років тому князь Пересопницький брав участь у бою проти монголо-татар на річці Калці, це територія сучасної Донецької області, звідки в 2014 році розпочалася російсько-українська війна. Час минув, а ворог той самий.
Наш заклад під час військового стану змінив свою статутну діяльність та став гуманітарним центром, зокрема збирав продовольство для нашої арміі, працівники плели маскувальні сітки, забезпечували проживання внутрішньо переміщених осіб з півдня Украіни».

«Те, що ви зараз в морській піхоті – це випадковість? Чи мали раніше військовий досвід? Можливо, мав хтось із рідних?»

«В морську піхоту потрапив за розподілом, адже навчальний центр на Рівненщині є також центром залагодження нашого підрозділу 36 окремої бригади морської піхоти. А бойовий досвід отримав на Майдані в 2014 році, коли з рівненських свободівців була створена Рівненська бойова сотня – в книгу пам’яті записаний наш боєць Георгій Арутунян (Кавказ).
Мій батькоОлександр є капітаном запасу ракетних військ стратегічного призначення. На жаль, після Будапештського меморандуму Україна втратила ядерну зброю, можливо зараз не було б війни, коли б ми мали ядерну зброю, бо світ поважає сильних. Дружина Ірина за спеціальністю медик та сержант Національної Гвардії України, бригада дислокується в Рівному».

«Чим в негативному плані найбільше вражає ця війна і що у цей важкий час слугує для вас розрадою?»

«Щодо негативу. Саме 3 липня, у наше свято Військо-Морських Сил України, дізнався, що наші законодавчі мужі ухвалили закон, який позбавляє «цивільних зарплат» мобілізованих осіб, зокрема за цей проект голосували «Слуги народу» і, що дивує, так звані «патріотичні партії». Як кажуть, Бог все бачить!

Найбільшою розрадою тут на війні є побратими з різних куточків України. Кожен з них цікава людина, може навчити чогось нового, корисного. Є наприклад командир дивізіону «Батя». Це про нього прислів’я «Старий воїн – мудрий воїн».

Розрадою слугують і брати наші молодші. Наприклад, ще в травні наша кицька Мася народила трійню. Мовби свого роду Божий знак. Де українці – там народження, де орки – там смерть!»

Наостанок розпитуємо, чому варто навіть під час війни завітати в «Пересопницю».

«Культурно-археологічний центр «Пересопниця» відновив свою роботу в травні, але поки працюють лише локації під відкритим небом. Пересопниця – це свята земля, місце сили, духовний центр для кожного українця, це як Хортиця, Берестечко, Яворина, Зміїний. Тут було написане славнозвісне Пересопницьке Євангеліє староукраїнською мовою – воно є одним із символів української державності. Хочеш зарядитися позитивною енергією – приїжджай в Пересопницю!

Культурна спадщина – це ніби твоя сім’я: як дружина, мій син Богдан. Сім’я, яку ти, як чоловік, повинен оберігати та цінувати, бо без сім’ї – не буде Украіни!»