Президент Російської Федерації Володимир Путін заявив, що Росія буде збільшувати підтримку окупованих територій Донбасу, а відносини з Україною можливі лише після поступок із боку Києва.
Про це заявив Володимир Путін на щорічній пресконференції у відповідь на запитання про перспективи врегулювання ситуації на Донбасі та відносини з Україною
“Що стосується перспектив розвитку відносин між Росією і Україною – це в значній мірі залежить від української влади.
Адже практично всі попередні глави держав, які приходили, і чинний – Володимир Олександрович Зеленський – приходили з гаслом припинення конфлікту в Донбасі, з гаслом об’єднання країни і, в кінцевому підсумку, вибудовування відносин із Росією. Але нічого не виходить.
Тому що вони коли приходять до влади, спираються на більшість народу, виборців, а коли потрапляють у владу, вже починають трохи коливатися і постійно озиратися на крайні націоналістичні сили. Бракує, мені здається, політичної мужності. І процес завмирає. Так само відбувається приблизно і зараз”.
Путін зазначив, що рік тому у Парижі на зустрічі в “нормандському форматі” домовилися про припинення бойових дій – і це дотримується, що вже “велике досягнення”, також відбувся обмін утримуваними особами.
Але, додав Путін, “нічого не розблоковано з точки зору економіки і соціальної сфери, нічого по суті не зроблено в плані політичного врегулювання”.
За словами президента РФ, у Києві заявляють, що не збираються виконувати Мінські угоди і ставлять питання про їх перегляд, але “в односторонньому порядку нічого переглянути не вдасться – потрібно з повагою ставиться і до іншої сторони, яка підписала цей документ, а саме до представників Донбасу”.
Путін висловив упевненість, що “врегулювання неминуче, рано чи пізно це станеться – питання в тому, коли”. Він повторив, що це залежить від української влади.
Також Путін запевнив, що “Росія як підтримувала Донбас, так і буде підтримувати, ми навіть будемо нарощувати нашу підтримку Донбасу: це стосується і підтримки виробництва, і вирішення соціальних питань, і інфраструктурного характеру питань”, і не тільки по гуманітарній лінії, а й “по лінії прямої співпраці”.