СЬОГОДНІ: Четвер, 28.03.2024, 13:54

Politico: Захід ставить на Порошенка

KIEV, UKRAINE - JANUARY 07: Ukrainian President Petro Poroshenko participates in Christmas Liturgy at St. Sophia's Cathedral on January 07, 2019 in Kiev, Ukraine. The independent Orthodox Church of Ukraine, which previously fell under the authority of Moscow, was granted official recognition yesterday in a decree, or "tomos," signed yesterday in Istanbul by the Ecumenical Patriarch of Constantinople Bartholomew I in a move with deep historical roots but fueled by contemporary political conflict between Ukraine and Russia. (Photo by Brendan Hoffman/Getty Images)

Президент Петро Порошенко не був ідейним мислителем і обличчям для майбутньої України.

Але тепер він виглядає як остання надія.

З наближенням дати президентських виборів, які пройдуть 31 березня, Росія активізувала свої зусилля з надання впливу на передвиборчу гонку. Недавнє повідомлення розвідувальних служб США показало, що Кремль прагне використовувати «ряд інструментів» для «розхитування тендітної економіки України, поширення корупції, використання кібер-вразливостей і громадського невдоволення».

Мета? Поразка Порошенко і приведення до влади менш антиросійського уряду.

В результаті іноземні дипломати і західні партнери приходять до іронічного висновку: Порошенко, лідер, чиї повільні темпи реформ часом розчаровували їх надії на швидкі зміни, але тепер це їх кращий і єдиний шанс утримати Україну від повернення на орбіту впливу Росії.

«Важливо розуміти і не недооцінювати глибоке бажання Путіна відновити вплив на Україну».

Для президента Росії Володимира Путіна не так важливо, хто переможе на виборах, головне, щоб це не був Порошенко.

Перемога будь-якого з двох інших лідерів – політично недосвідченого коміка Володимира Зеленського або лівого політичного ветерана Юлії Тимошенко, чия політика може розірвати відносини України з Міжнародним валютним фондом – що може привести до дестабілізації всередині країни відкриють Путіну великі можливості для впливу на Україну.

Головний мотив Путіна полягає не стільки в тому, щоб обрати дружнього Кремлю президента, але в тому, щоб зовсім ясно дати зрозуміти будь-якому майбутньому президенту України, що відмова йти на поступки Кремлю призведе до політичної загибелі.

Причини спроб Кремля зірвати кампанію Порошенко також глибоко особисті.

Коли Порошенко прийшов до влади п’ять років тому, він висунув себе в якості прагматичного кандидата на користь миру. Через свій бізнес і багатства він також мав репутацію прагматичного політика, який був відкритий до укладання угод. Путін, ймовірно, думав, що ділові інтереси Порошенко в Росії змусять його піти на компроміс.

Замість цього український президент став грізним противником: Порошенко використовував свою дипломатичну майстерність, щоб заручитися широкою підтримкою на Заході для введення потужних економічних санкцій проти Росії.

Вдома Порошенко зменшив вплив Росії на культуру, заборонивши російські телеканали і соціальні мережі, але при цьому заохочуючи використання української мови в засобах масової інформації та школах. Він також успішно лобіював створення незалежної української православної церкви – релігійний розкол, який завдав серйозного удару історичним претензіям Москви на Київ, буде коштувати російській церкві мільйонів доларів у вигляді церковної власності, а також значно послабить її вплив на Україну.

Не в останню чергу, українському лідеру також вдалося переконати Сполучені Штати надати Україні оборонну зброю, він відновив українську військову промисловість і відтворив повністю українські війська.

Все це, невралгічні проблеми для Путіна, який очікував, що Україна загрузне під впливом агресії і дестабілізації Росії, він не може переварити думку про те, що Порошенко може виграти ще один термін.

З початку виборчої кампанії Росія витратила сотні мільйонів доларів, намагаючись вплинути і зірвати вибори в Україні, – за остаточною оцінкою служби безпеки України.

Кремль прагне підвищити політичну температуру, розвиваючи міжетнічний і міжконфесійний конфлікт зображуючи Порошенка безпорадним лідером, який не може підтримувати порядок.

Путін також посилив кібератаки проти українських чиновників і Центральної виборчої комісії країни – атаки відбуваються щодня, а іноді й щогодини. До всього цього проводитися масштабна дезінформаційна кампанія в соціальних мережах.

MUNICH, GERMANY – FEBRUARY 16: Ukrainian President Petro Poroshenko delivers a speech at the 2018 Munich Security Conference on February 16, 2018 in Munich, Germany. The annual conference, which brings together political and defense leaders from across the globe, is taking place under heightened tensions between the USA, together with its western allies, and Russia. (Photo by Sebastian Widmann/Getty Images)

Вкидання інформації з невідомих джерел, випущеної минулого місяця українською антикорупційною організацією, що фінансується Заходом, і що засуджує у зловживаннях з боку партнерів Порошенко, також залишає відкритою можливість того, що дані могли бути підроблені росіянами або дружніми Росії, країнами.

Кремль також закладає основу для створення антипорошенківської кампанії, розширюючи можливості доброзичливих по відношенню до Кремля бізнесменів і політиків за допомогою привабливих угод і доступу на ринки.

Є незліченна безліч прикладів. Один з провідних українських проросійських політиків Віктор Медведчук, чия дочка є хрещеною дочкою Путіна, а дружина недавно була визнана мажоритарним власником компанії, яка в минулому році виграла тендер на розробку прибуткового російського нафтового родовища, впливає на кілька новинних телевізійних каналів і радіостанцій. Тарас Козак, парламентарій і впливовий імпортер російського дизельного палива, який також є співвласником російського заводу з виробництва зброї, придбав популярний телеканал 112. Олігарх Дмитро Фірташ, який заробив мільярди в якості схваленого Росією посередництва з торгівлі газом на початку 2000-х, володіє телеканалом “Інтер”, який транслює постійний потік критики Порошенко причому з наближенням виборів критика посилюється.

Масштаби втручання Росії в українську політику можуть здатися несуттєвими. Але важливо не недооцінювати глибоке бажання Путіна відновити вплив на Україну.

Russian President Vladimir Putin delivers a speech during a plenary session of the Second Eurasian Women’s Forum in Saint Petersburg on September 20, 2018. (Photo by Dmitri Lovetsky / POOL / AFP) (Photo credit should read DMITRI LOVETSKY/AFP/Getty Images)

Зіткнувшись з цими свідченнями втручання Росії, критикований Порошенко починає виглядати стратегічно обгрунтованою альтернативою для багатьох західних спостерігачів.

Звичайно, його президентство отримує різні оцінки. Незважаючи на деяке економічне зростання, для більшості українців, чия середньомісячна заробітна плата в грудні становила 390 доларів, ситуація не поліпшується. І хоча він керує придушенням корупції, критики звинувачують його в повільних темпах реформ, в тому числі, тих що стосуються кримінального правосуддя.

Але які альтернативи? Його суперники, ймовірно, послаблять зв’язки України із Заходом або створять невизначеність, знищивши недавній прогрес.

Західні політики зрозуміли, що, можливо, в їхніх інтересах прийняти його досягнення і закрити очі на його недоліки. Українські патріоти-ліберали теж приходять до такого ж висновку.

Як нещодавно заявив Ярослав Грицак, один з найвідоміших громадських інтелектуалів України: «Головне рішення для лібералів сьогодні – підтримати Порошенка в першому турі або почекати до другого».

Джерело: https://www.politico.eu/article/why-the-west-loves-ukraine-petro-poroshenko-again-presidential-election/