Геннадій Зубко: Про ЦВК, ОТГ та опалювальний сезон | Рівненські новини
СЬОГОДНІ: Понеділок, 19.11.2018, 18:44

Геннадій Зубко: Про ЦВК, ОТГ та опалювальний сезон

Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко в інтерв’ю телеканалу “Прямий” розповів, чому для українців так важливо оновлення складу ЦВК, на якому етапі знаходиться створення в Україні ОТГ та яким буде опалювальний сезон в Україні.

– То що там з ЦВК?

– Якщо громади прийдуть восени, у вересні місяці до парламенту і запитають – де наше ЦВК, яке повинно призначити вибори, – це буде дуже велике питання. І кількість людей, які сьогодні під парламентом і які там можуть бути, абсолютно буде різна. Тому я хотів би ще раз нагадати, що, мабуть, “краще – ворог доброго”, і потрібно все-таки приймати рішення. Нам потрібно, щоб у вересні місяці вже були призначені вибори в громадах. Тому я бажаю успіху нашій Верховній Раді визначатися і приймати рішення.

– А чому громадам так це цікаво? Чому ви вважаєте, що громади, якщо не будуть призначені нові вибори, вони будуть активні? Що громадам від того?

– По-перше, три роки проходить реформа децентралізації. Сьогодні є 750 громад, які утворені, показують конкретні результати – не тільки в коштах, які надходять до бюджету, а вони отримують і конкретний результат і можливості впровадження проектів: дитячі садки, школи, дороги, освітлення, ЦНАПи (центри надання адміністративних послуг). Зараз ми запускаємо новий проект по сільським амбулаторіям.

І сьогодні ті громади, які зібралися на вибори, щоб отримати ці повноваження, це абсолютно відчувають. Так, вони запізнилися. Так, вони три роки спостерігали. Але зараз вони готові. Ми зробили саме з цим парламентом дуже великий крок – те, що дали можливість об’єднуватися навколо міст обласного значення ще без виборів. Тому величезна кількість людей сьогодні в процесі переговорному об’єднання, розрахунку на нову стратегію, на нові доходи, на нові повноваження.

І тому сьогодні це реальне життя, яке сьогодні дійсно потрібне. Для цього дійсно важливий склад ЦВК, який морально налаштований на те, щоб приймати рішення, на те, щоб запускати новий виборчий процес, для того щоб отримувати нових лідерів громад, і їх потрібно обирати. І це легітимність влади.

Ми вже проходили питання, коли, наприклад, не призначалися вибори при утворенні громад з різних районів або на межі трьох районів. Але потім вони призначені були. І насправді вони сьогодні працюють. Тому питання ЦВК – воно сьогодні дуже важливе для того, щоб обрати легітимну владу на місцях і призначити вчасно вибори. Це дійсно реальне життя людей, знаєте, як опалення, як водопостачання, як управління відходами і все інше.

Тому, коли ми кажемо, що ресурси ми передали, ми передали повноваження, і сьогодні дуже багато питань залежить від місцевих громад, і питання легітимності обраних людей там – це важливе питання. І я думаю, що безпосередньо потрібно знаходити вихід з цієї ситуації, голосувати, призначати і рухатися країні далі.

– Ви кажете, 750 громад. Це кінець роботі, чи скільки в Україні треба громад?

– Коли ми починали, у нас взагалі сільських, селищних, міських громад було біля 12 тисяч – це 11997 громад.

– І це вся Україна?

– Це вся Україна. Вони були від маленької громади до великих громад. Наприклад, місто Київ – це теж велика громада. І тому, коли ми починали, було дуже важко сказати, скільки їх повинно бути. Тому перший крок – це перспективні плани: подивитися, яким чином можуть бути об’єднані, де визначити адміністративний центр. І це рішення приймається людьми, на рівні обласних рад затверджується і потім всі рухаються.

Зараз у нас 750. По перспективним планам, які у нас на сьогодні затверджені на рівні обласних рад, їх 1207.

– На всю Україну?

– На всю Україну.

– Тобто приблизно 10 перетворюється на одну, дуже умовно.

– Так важко сказати. По-перше, у нас є міські громади і сільські громади. Ми розуміємо, що сьогодні вже покрита величезна територія України об’єднаними громадами. І це приблизно складає 35-37% території України. Причому є області, де вже понад 50% покрито об’єднаними територіальними громадами, а є райони, які покриті на 100% об’єднаними територіальними громадами. Але якщо порахувати людей, які проживають в цих громадах, то це приблизно біля 7 мільйонів. 7 мільйонів – це невелика кількість. Чому? Тому що в Україні 67% проживає сьогодні в містах. І коли ми залучаємо міста, то це буде абсолютно інший кількісний показник людей, які проживають в громадах.

Чому дуже важливо ще раз питання – скільки їх повинно бути? Важко визначити, тому що процес добровільний. 1207 – сьогодні це по перспективним планам. Не повністю ще Україна покрита перспективними планами. На Закарпатті є проблеми, є частково проблеми в Київській області. Але ми бачимо, що ця кількість може бути на рівні 1300-1400 громад по Україні.

Але головне завдання – це потім… Тому що ми прийняли ще можливість дооб’єднання громад – це укрупнення максимальне і збільшення спроможності цих громад, для того щоб виконувати функції по наданню якісних послуг громадянам: освіти, охорони здоров’я, управління з відходами, адміністративних послуг, соціальних послуг. Тобто практично те все, чим люди користуються кожен день.

– І укрупнення – це їхня робота? Це вони вирішують, що з сусідом домовились?

– Це важливий процес і переговорний процес. Тому що коли ти з сусідом домовився, то ти з ним живеш в мирі і в злагоді. Якщо тобі прийшов начальник і сказав, що ти з цим сусідом об’єднуйся, а цього сусіда не чіпай, я думаю, що це відбудеться недовго таке життя, яке буде відбуватися…

– Так, примусовість.

– Тому для нас є дуже важливим вичерпати всі можливості добровільного об’єднання. Це питання мотивації їх. Тому що мотивація є на сьогодні – фінансовий ресурс, повноваження, які передаються, можливості, питання створення і визначення податків. Наприклад, як нерухомість або податок не землю, який може призначати громада. І тому ми максимально використовуємо ті можливості для того, щоб їх мотивувати.

З іншого боку, що ми бачимо зараз? Українець, який абсолютно має такий же паспорт, народився в Україні, має українське громадянство – має різні права. Чому? Тому що той, хто проживає в громаді, він може обирати свого голову, впливати на нього, абсолютно інші податки збирати, вимагати абсолютно іншу якість свого життя. І українець, який живе, де є сільська або селищна рада, яка до сих пір не об’єдналася, сільський голова йому розказує, що в мене, крім печатки і моєї зарплати, нічого більше немає… Правда, ще є автомобіль, можливо, ще щось є. Ми ж розуміємо. “А чому пісок копають? Я не знаю, хто там і чому копає”. Тут такі, знаєте, “А хто там? А це не я”.

Тому для нас дуже важливо, щоб на наступні місцеві вибори, на яких, я вважаю, вже буде призначено нове ЦВК, буде обраний парламент, будуть проведені вибори президента, буде підхід до місцевих виборів на абсолютно іншій карті Україні.

Розказують сьогодні: БПП, БПП, БПП… Блок Петра Порошенка. Слухайте, це політична сила, яка практично веде за собою коаліцію, яка на сьогоднішній день практично була локомотивом реформи децентралізації, яка взяла на себе практично всю відповідальність за цю реформу. І вона розуміє, що ЦВК дійсно потрібна для того, щоб не тільки провести вибори президента, про які ми всі чуємо. Всі кажуть про вибори президента – це вплив, це можливості… Слухайте, та у нас на сьогоднішній день величезна кількість громад, які восени і ще навесні підуть на вибори. Це також питання організації виборчого процесу.

І ви бачите, що відбувається зараз. Якщо ви побачите останні довибори в Одеській області, в інших – яка відбувається боротьба. Причому боротьба не ідей, стратегій, плану розвитку громади, а боротьба з “тітушками”, з якимось сльозогінним газом і всім іншим. Чому? Та тому що ресурс з’явився. З’явилися гроші, з’явилися повноваження, вплив, можливість впливу. І тут я вам скажу, що нам потрібно дуже суттєво думати над питанням проведення місцевих виборів у 2020 році. Тому що боротьба буде зовсім іншою, ніж в 2015-му. В 2015-му всі приходили зі старими повноваженнями, з бюджетами, які повинен спустити Зубко з міністерства, віддаючи кошти на дороги або на школи.

А зараз вони бачать: 192 мільярди на сьогоднішній день. 2017 рік ми закінчуємо. Ми зараз вже бачимо за п’ять місяців цього року збільшення бюджету практично на 12 мільярдів доходів порівняно з минулим роком. Це ресурс, за який починають думати люди, які хочуть впливати на ситуацію і на всі інші речі.

– Українці в 90-х роках всі знали свого президента. А що насрано у нас під домом – про це ми навіть і не думаємо. А тепер поступово-поступово створюється така конфігурація, коли більшість людей будуть точно знати, що у них під домом, але не факт, що будуть знати, хто там нагорі.

– Для українців ще дуже важливо: коли вони обирають голову – вони його бачать кожного дня. Він живе серед них. Вони знають, де він живе, як він живе. І це питання прозорості. Тут вже не скажеш, що у нас немає доходів, тому я не роблю дорогу або не ремонтую школу, або не впроваджую адміністративні послуги через відкриті і прозорі офіси. Громада бачить бюджет, бачить свого голову.

І я вам скажу відверто, що у нас на сьогоднішній день показують абсолютно класні результати голови громад, які вже пішли в 15-16 році, які вже випереджають, наприклад, навіть по реформуванню галузевому. Наприклад, ми кажемо сьогодні про ЦНАПи – вони вже побудували прозорі офіси. Ми кажемо про медичну послугу первинну – вони вже два роки відновлювали свої амбулаторії, шукали житло для лікаря, для того щоб його залучити з районного центру, щоб мати свої можливості допомоги громадянам.

І тому дуже важливо зрозуміти, що держава повинна виконати свої функції: призначити ЦВК, обрати безпосередньо людей, які будуть легітимні, яким будуть довіряти. Ми пам’ятаємо, як Руслан Князевич у свій час вийшов і заявив про те, що він не згоден з рішенням комісії, і написав своє зауваження. Так, воно не вплинуло на результати голосування по протоколу. Але для людей було дуже важливо, що дійсно було підтверджено те, що не відбулося прозорих виборів.

Тому це питання дуже важливе – питання майбутньої легітимності влади, питання довіри до влади. І найголовніше – нам дуже важливо проходити процес виборчий дійсно у відкритому і прозорому процесі. Я думаю, що Україна до цього готова. Вона практично сьогодні рухається в напрямку імплементації угоди. І останній саміт, який проходив у понеділок в Брюсселі, він це підтвердив.

Так, ми маємо сьогодні дуже гарні новини з Брюсселя, з точки зору визнання України в заяві НАТО і країн-членів НАТО про те, що дійсно Україна – це увага, Україна – це, в першу чергу, підтримка територіальної цілісності, можливість подальшої імплементації до НАТО. А це питання колективної безпеки, це питання, яке для нас є дуже важливим. І на сьогоднішній день, мабуть, в Європі немає іншої країни, яка потребує такої спільної роботи з системою колективної безпеки, яка показує, що саме відбувається сьогодні в сучасному європейському просторі.

– Повертаємося до регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства. Як ця зима буде відрізнятися, на вашу думку, від попередніх? В чому різниця?

– По-перше, на сьогоднішній день ми розуміємо, що осінь буде в першу чергу політичною, вона буде складною, вона буде заполітизованою. І тут потрібно просто говорити про те, чим ми займаємося зараз. Ми не чекаємо зараз осінь. Ми вже працюємо з місцевим самоврядуванням по підготовці до опалювального сезону. Ми наголошуємо на тому, ми вважаємо як центральна влада, що недостатньо коштів, які сьогодні місцеві бюджети витрачають на цю підготовку. Чому? Тому що 11 мільярдів – сума, яка виділена в бюджетах на підготовку наступного сезону – ми вважаємо, вона недостатня. Чому? Тому що, якщо порівняти минулі роки, коли виділялося до 20% з бюджету на підготовку до зими, то сьогодні це складає 3%.

Так, ремонтуються дороги, ремонтуються фонтани, тротуари, будуються парки. Але для нас є дуже важлива система критичної інфраструктури – це питання теплопостачання, водопостачання, водовідведення і ті речі, які відбуваються не тільки з точки зору ремонту обладнання або труб, а й питання взаємовідносин. Ви знаєте, по Києву зараз є з’ясування проблемного питання: а хто ж повинен взяти майно, яке належить громаді, повернуті його громаді? А з іншого боку, подивитися на борги і заборгованості перед цим підприємством, для того щоб запустити.

НАК “Нафтогаз” відстоює позицію, яка згідно закону повинна показати, що наступник і правоприємник повинен взяти і борги, і дебіторську заборгованість. З іншого боку, зараз ця суперечка йде – але це приводить до чого? Кияни відчувають відсутність гарячої води. Ще раз кажу, це питання взаємовідносин, які повинні бути врегульовані абсолютно в літні місяці, підготовлене обладнання, підготовлена соціальна інфраструктура. Тому що ми готуємо не тільки котельні або теплогенераційні установки, які працюють в місті. А це й питання підготовки будинків, соціальних об’єктів, шкіл, дитячих садків, для того щоб вони могли прийняти тепло.

– А де тут ви? Тобто я хочу зрозуміти. Це ж Київ. Де тут центральна влада, що вона робить?

– Ще раз наголошую, дуже важливо, що дійсно в Києві, в уряді немає крану, який відкриває тепло. Завдання уряду – передати можливості і повноваження, передати ресурс і побудувати так взаємовідносини між суб’єктами на ринку, для того щоб не було суперечок. Тому ми сьогодні дивимося, яким чином дати можливість тим підприємствам, які надають послуги з теплопостачання, реструктуризувати свої борги, які були створені попередньо. Ми зараз дали можливість їм реструктуризувати їх на п’ять років. Це також навантаження і на НАК “Нафтогаз”, і на державу. Але, з іншого боку, це дає можливість проводити модернізацію.

Також ми дивимося з точки зору регуляторної політики і тарифоутворення. Ми зараз потихеньку повертаємо місцевому самоврядуванню. І сьогодні тільки 47 підприємств теплопостачання залишилося в регуляції НКРЕКП. Все інше і тарифи ми передали на місця. Чому? Тому що сьогодні міський голова, коли складає план модернізації комунального підприємства, він може поставити той тариф, який, з одного боку, повертає вкладені кошти, а з іншого боку, він повинен людям пояснити, чому вони стільки платять, і що саме зміниться за таку оплату.

І тут крок за кроком ми передаємо повноваження на місцеве самоврядування. І це непростий процес. Тому що, з одного боку, скажу відверто, не всі хочуть брати повноваження.

– Але й не всі хочуть віддавати.

– Я вам скажу навіть так: брати те, що дуже швидко можна реалізувати.

– Всі хочуть.

– Але відповідальність, на жаль, чомусь не поспішають брати. Зараз по тій же Державній архітектурно-будівельній інспекції у нас залишається до сих пір три обласних міста – це Полтава, Хмельницький і Запоріжжя – які до сих пір не наважилися взяти на себе таку відповідальність. Вони кажуть: нас, в принципі, все влаштовує. В мене питання: у них немає самозабудов, у них немає проблем, які виникають з вводом в експлуатацію або з містобудівними умовами і обмеженнями? Тому тут от питання, яке потребує додаткового державного нагляду.

Ви знаєте, ми вже третій місяць поспіль ведемо дуже важкі переговори з усіма асоціаціями міст, обласних рад, сільських рад, об’єднаних територіальних громад про те, що у нас сьогодні ситуація потребує введення закону про державний нагляд. Тому що ми повинні як держава контролювати, по-перше, делеговані повноваження: яким чином надається якість освіти, охорони здоров’я, соціальних послуг. З іншого боку, є власні повноваження громад.

Але коли людина на сьогоднішній день не отримує якісної послуги, вона кудись повинна звернутися. І звертається вона до центральної влади. А в центральної влади на сьогоднішній день, на жаль, у зв’язку з тим, що ми провели реформу прокуратури, у прокуратури забрали загальний нагляд, повинні були передати префектам, які повинні були бути…

– А префектів нема.

– Префектів ще не з’явилося. І тому ми сьогодні говоримо про те, що ми не хочемо контролювати, наприклад, скільки і куди вони витратили кошти. Але ефективність і забезпечення безпосередньо якості послуг на місцях – це повинна контролювати центральна влада.

– І про зиму, яка насувається невпинно і невблаганно. Що таке Фонд енергоефективності, який запустився?

– Ще не запустився через дуже важкі бюрократичні процедури. І я можу сказати, що ми зараз приступили нарешті до того, щоб почати відбирати наглядову раду, яка повинна потім обрати на конкурсі директора, технічного директора, фінансового директора. Ви знаєте, це ще раз каже про те, що ми просто стоїмо перед стіною реформування державної влади, державного управління. Тому що, якщо ми кажемо про децентралізацію, ми провели таку масштабну реформу, змінили систему менеджменту, тобто передали практично багато повноважень на місця, але питання процедур до сих пір залишається тягарем при прийнятті рішень.

Ми втратили практично місяць в січні, коли, проголосувавши постанови по запуску фонду. Потім ще місяць у нас ішла узгоджена процедура. Зараз знову весь червень місяць пішов на те, щоб визначити до кінця умови конкурсу. І вже нарешті – я тут дякую нашим європейським партнерам, які, визначивши три своїх членів, які повинні працювати в комісії, – нарешті ми приступимо до відбору людей, які будуть фахово підходити до прийняття рішень: який продукт повинен бути у фонді, який повинен бути фінансовий грант, для того щоб надати громадянам і компенсувати їх витрати, 30-40-50%, і який повинен бути технологічний проект залучений.

– І які банки мають бути.

– Банки. Це все питання дуже важливі. І це питання також дуже складне з точки зору імплементації його в Європейському Союзі. Але, з іншого боку, іншого шляху немає. Зменшити рахунки можна тільки через зменшення кількості споживання енергії. Вклавши ефективно гривню, отримати ефективний результат можна тільки через залучення досвіду європейських технологій, які на сьогоднішній день показують ефект великої і масштабної модернізації. 50 кіловат Німеччина сьогодні споживає на один квадратний метр, Польща споживає 80 кіловат, Україна споживає сьогодні 200. І це питання просто викиду в повітря.

– Опалення неба.

– Підтримка Європейського Союзу є і технічна, і коштами. Але, з іншого боку, нам дуже важливо, що ми підписали таку угоду на п’ять років, і супровід цього фонду. Ми очікуємо, що безпосередньо ЄС дасть свого представника, і всі визначаться, хто буде представник в наглядовій раді. Нам дуже важлива прозорість і присутність наших партнерів. Тому що вони будуть співфінансувати проекти, які будуть фінансуватися в Україні з мультидонорського фонду, який вже зараз створюється і в який вже виділені кошти як урядом Німеччини, так і ЄС.

– Але суть в тому, що українець, який в себе в хаті ставить якісь специфічні вікна, які не пропускають холоду, після цього може піти в банк, показати документи і отримати відшкодування.

– І зараз він може піти до банку, скористатися або програмою “Теплих кредитів” під державну програму, або програмою IQ energy. І практично, звернувшись до банку, купивши обладнання – або газовий котел, або вікна, або двері, або утеплюючі матеріали – отримати компенсацію від фонду E5P європейського через IQ energy, або від держави через “Теплі кредити”.

Але фонд – це абсолютно інший напрямок. Тут питання стосується тільки багатоквартирних будинків, багатоповерхових будинків. І тут українцю потрібно в першу чергу вийти за двері своєї квартири, подивитися, хто сусіди, і сказати: давайте ми об’єднаємося і зробимо певні речі. Після цього управителя або визначеного між собою представника відправити до банку, отримати маршрутку карту, зробити аудит свого будинку. Тому що потрібно зрозуміти, що робити або з інженерними системами, або зі стінами, і таким чином, провівши практичні роботи, визначивши самостійно, хто буде проводити аудит і хто буде проводити роботи, отримати потім на свій рахунок компенсацію від держави.

– Але для цього треба ОСББ мати?

– Абсолютно. Або ОСББ, або по закону №417 “про спільну власність” обрати управителя, якому делегувати повноваження саме з функції не тільки управління, а й модернізації свого будинку, своєї власності.

– Я сподіваюся, що пан віце-прем’єр прийде і нам пояснить перед зимою, що ще можна зробити за рахунок держави, за рахунок місцевої влади…

– Але зараз я хотів би закликати не чекати вересня місяця, а йти вже сьогодні і готувати проекти, звертатися до банків, отримувати вже кошти на модернізацію своїх будинків. І саме головне – не гаяти час, встановлювати індивідуальні теплові пункти, які будуть регулювати теплопостачання саме в будинок, в залежності від температури. І це дасть економію мінімум 25%. Це перший крок. Він не дорогий, але дуже ефективний.